Гран-прі Формули-1 в Монако - це найвідоміша і найпрестижніша гонка в чемпіонаті.Кожен учасник цих змагань мріє підкорити цей трек.Так що ж є траса Монако і чим так славиться Формула-1?
Кожен пілот мріє виграти гонку у Монако.Це одна з найскладніших і найвужчих трас, де обгін практично неможливий, а ризик вильоту високий.Монте-Карло є схемою легендарних поворотів, які вже стали частиною історії:від площі Казино до найвідомішої у світі «шпильки».Як найнебезпечніший віраж, «шпилька» також і «повільний» поворот у заїзді, пілоти проходять його на швидкості 50 км/год!
Взагалі, незважаючи на небезпеку та складність, тут найрідше відбувалися аварії з летальним кінцем, тому що загальна швидкість на трасі залишається порівняно низькою через її вигини та численні повороти.
Отже, хто ж стояв біля джерел створення однієї з найнебезпечніших трас Формули-1?
Призвідниками, можна сказати, стали французькі чиновники з Асоціації Визнаних Автомобільних клубів, яка була попередницею сучасної FIA (міжнародна автомобільна федерація).Асоціацію Визнаних Автомобільних клубів створено у 1904 році зі штаб-квартирою в Парижі.В 1925 туди звернулися монегаски з наміром зареєструвати Автоклуб Монако.
Однак вони отримали відмову у французькій столиці, оскільки в Асоціації вважали недоречним реєструвати цілий клуб крихітної держави, в якій навіть не проходить жодна гонка.На той момент існувало ралі, але його не приймали, оскільки спецділянки маршруту знаходилися на території Франції.Проте автолюбителі з Монако Олександра Ногеза та його сина Антоні не опустили руки.Вони вирішили поборотись за автоклуб.Тоді вони розробили проект проведення однієї з гонок Формули-1 прямо вулицями князівства, без будівництва додаткових трас.Олександр Ногез представив свій проект правлячому тоді князю Монако Луї II та відомому гонщику з Монако Луї Широну.Пілот ідею схвалив та повністю підтримав, а князь виділив кошти на необхідну модернізацію доріг.Так, перша гонка у рамках Формули-1 пройшла вулицями князівства 1929 року.
1932 рік @ commons.wikimedia.orgПризовий фонд перших перегонів був визначений князем Монако Луї II.Переможцю гонки вручався цінний призовий трофей із чистого золота, який отримує особисто з рук князя.Ця традиція збереглася і донині.Друге, третє, четверте та п'яте місця приносили пілотам по 30, 20, 15 та 10 тисяч франків відповідно.
Гран-прі в 1929 році завоював Вільям Гровер на прізвисько "Вільямс" на автомобілі "Бугатті".Він пройшов усю дистанцію за 3 години 56 хвилин 11 секунд із середньою швидкістю 80 км/год.
З 1938 по 1947 роки Гран-прі в Монако не проводився з економічних міркувань.Потім гонка була скасована в 1948 через смерть правлячого князя Монако Луї II.Наступні змагання відбулися лише у 1950 році, і з 1955 року впевнено увійшли до календаря Формули-1, ставши найочікуванішим етапом чемпіонату.
Не обійшлося і без курйозів за роки існування траси у Монако.Наприклад, у Монте-Карло є поворот, який називається «Тютюн».Свою назву він отримав через невелику тютюнову лавку, що знаходилася якраз навпроти.У 1950 році під час гонки Формули-1 цей поворот виявився повністю під водою через те, що хвиля, що налетіла з боку гавані, повністю накрила трасу та набережну в районі цього повороту.Лідером гонки на той момент був Хуан Мануель Фанхіо на автомобілі Альфа Ромео, і, як він сам згадував пізніше, він дуже вчасно звернув увагу на те, що публіка стежить не за лідером на легендарній трасі, а кидає схвильовані погляди вперед.Розуміючи, що попереду не може бути інших учасників, а отже, вболівальники схвильовані чимось іншим, Хуан Мануель завбачливо скинув швидкість перед поворотом, що врятувало його від важких наслідків.А до повороту так і приклеїлася назва «Тютюн».
@shutterstock.comВся траса Монако є справжнім викликом пілотам.Небезпечна ділянка також проходить у порту Монако.Траплялися випадки, коли машини злітали з траси у воду.Вперше у 1955 році болід, за кермом якого знаходився Альберто Аскарі, опинився у прибережних водах.Проте спортсмен у результаті прийшов другим у перегонах.
На жаль, цей Гран-прі став останнім для італійця, оскільки він загинув через 4 дні на трасі в Монці (Італія).Через 10 років його досвід повторив Пол Хокінс, який виступав за команду Lotus.З того часу більше такого не відбувалося.Щороку організатори докладають чималих зусиль, щоб убезпечити трасу.
Знавці та любителі Формули-1 стверджують, що на трасі в Монако можливо все і всяке бувало.Наприклад, у 1996 році під час гонки пішов такий злив, що до фінішу дійшло всього 4 машини.Перемогу тоді здобув Олів'є Паніс, який стартував під 14-м номером!Для траси у Монте-Карло, де обгін практично неможливий, це абсолютний рекорд.А 1998 року Міка Сало поставив інший своєрідний рекорд.Він пройшов усю трасу Монако без жодного піт-стопу за всю гонку.
@commons.wikimedia.orgСеред легендарних місць князівства, пов'язаних із Формулою-1, можна назвати бар Tip-Top.Це місце облюбували пілоти всіх команд, що беруть участь у перегонах.На стінах закладу розвішано фотографії з автографами переможців заїздів різних років.
У дні Гран-прі Монако не проштовхнутися.Сюди з'їжджаються та злітаються знаменитості та просто любителі автоспорту з усіх куточків земної кулі.Місця бронюють за багато місяців до події
Проте не лише гонками славиться Монако у дні Гран-прі.Після напружених змагань упродовж усіх трьох днів у Монако гримлять найпрестижніші вечірки року, куди приходять як гості та вболівальники змагань, так і пілоти.Однак потрапити на такі заходи судилося далеко не кожному:або не всі можуть дозволити собі вхідний квиток, або частинка нічного життя князівства доступна лише обраним, тому що не всі заходи є відкритими.
Гоночний вікенд — це адреналін і гострі відчуття від болідів, що пролітають на грандіозній швидкості, команда найпрофесійніших гонщиків світу, запальні вечірки, чарівні моменти та маса позитивних емоцій!
