Вільфранш-сюр-Мер витягнувся вздовж бухти, що лежить між горою Мон Борон та мисом Сен Жан Кап Ферра. Ця бухта глибиною до 65 м вважається однією з найкрасивіших і найбезпечніших на Середземномор'ї. Назва Вільфранш перекладається з французької як «вільне місто». Він був так названий, тому що заснував його у XIV ст. граф Прованса встановив тут безмитну торгівлю. У XVI ст. герцог Савойський вирішив зміцнити цей рейд, щоб зробити його форпостом для захисту від нападів варварів та портом для військових галер. Він наказав обладнати тут внутрішню гавань та збудувати фортецю. Аж до XVIII ст. Вільфранш був основним портом Сардинського, а потім Савойської держави і втратив своє особливе значення, коли порт з'явився в Ніцці.Незважаючи на те, що Вільфранш був риболовецьким портом, історія його тісно пов'язана з морськими війнами. Після Кримської війни 1856 рейд був відданий у найм російському імператорському флоту, і до Першої світової війни залишався його базою постачання. Після Другої світової війни до вступу Франції до НАТО у 1962 році. під час холодної воїни тут розташовувався 4-й американський флот. Тепер він знову став рибальським портом і приємним мирним містечком.
Старе місто піднімається від рейду, де на набережній Курбе, по-італійськи різнокольорові фасади будинків виглядають у дзеркало морської гладіні. Пройдіться вулицею дю Пуалю, головної артерії цього міста, яка являє собою поєднання вузьких вуличок.
Зверніть увагу і на Темну вулицю, під склепіннями якої населення міста ховалося під час бомбардувань. Зайдіть до Церкви Святого Михайла XVII ст., стилю італійського бароко. Не можна не помітити прекрасний вівтар та мармурові балясини сповідальні, завівтарні прикраси XVIII ст., статую св. Роха з його собакою, виготовлену з багатобарвного дерева, скульптуру лежачого Христа з фігового дерева, зроблену, як то кажуть, каторжниками, а також чудовий орган, створений братами Грінда, відомими майстрами з Ніцци.
Між пляжем і розташованою на південь від нього цитаделлю la Citadelle берегом бухти тягнеться набережна, забудована яскравими кольоровими будинками в італійському стилі. Перші поверхи будинків займають кафе, бари та недорогі ресторани. На північний захід, вгору від набережної йдуть вузькі звивисті вулиці, що місцями перетворюються на сходи.
Любителі яхтового відпочинку давно оцінили чарівність бухти Вільфранш-сюр-Мер. Тут віддають якорі найпрестижніші теплоходи під час круїзів. Любителі просто скупатися і пірнати гідно відзначать прозорість його вод та затишок його пляжів.
