У міста Мандельє було кілька назв. Римляни називали його "Мантолвокус", "Мандолокас" або "Мандуллокус". Але тільки в середні віки місто знайшло нинішню назву. На той час містом володів сеньйор Еше, людина освічена і безкорислива. У 400 році він дав вільну своїм кріпакам і розділили між ними більшу частину своїх земель. У 18 столітті сарацини повністю зруйнували місто. Вдалося врятуватися лише кільком жителям, які повернулися у 1706 році в рідні місця та заново збудували село (на місці сучасного району Капіту). У 1782 був побудований міст через Сіань. До кінця 19 століття у Термі відкривається завод з виробництва пробки, завдяки чому населення збільшується вдвічі.
Зростанню благополуччя міста сприяла мімоза, завезена з Австралії та акліматизована відомим у Гольф-Жуані садівником Жільбер Набонаром.
Мандельє виходить до моря через Напуль, розташований за 7 км від Канн. Замок Напуль був побудований в 1390 сеньйором де Вільнев. Замок височів на скелі і був зруйнований військом Раймона де Тюрена. Від замку залишалися лише 3 масивні квадратні вежі та парапети, що ведуть до них. 1919 року замок був реконструйований американським скульптором Генрі Клеусом. Нині тут виставлено твори цього скульптора. Напуль став одним із великих центрів туризму завдяки своїм пляжам білого піску та можливості зимових купань.